призва

ПРИ́ЗОВ (набір на військову службу), ПРИ́ЗВА (ПРИ́ЗВИ) діал.; МОБІЛІЗА́ЦІЯ (із запровадженням воєнного стану). Викохали вони п'ять синів, як п'ять орлів: який не вийде на село — дівчата задивляються, який не підійде до призову — тільки в гвардію йде (М. Стельмах); Говорив (Іван) тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть... (Леся Українка); У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде). — Пор. 1. набі́р.

Значення в інших словниках

1. призва — при́зва іменник жіночого роду призов діал.  Орфографічний словник української мови
2. призва — -и, ж., діал. Призов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призва — Поклик, заклик, виклик, наклик, оклик, приклик, склик, уклик  Словник чужослів Павло Штепа
4. призва — ПРИ́ЗВА, и, ж., діал. Призов. Ходив на призву виймати жеребки (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
5. призва — ПРИ́ЗВА, и, ж., діал. Призов. Ходив на призву виймати жеребки (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. призва — При́зва, -ви ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка