Словник синонімів української мови

приробляти

ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ, БРА́ТИ (перев. на руки). — Док.: зароби́ти, уроби́ти (вроби́ти), запрацюва́ти, прироби́ти, підроби́ти, отри́мати, оде́ржати. — Доярки тепер добре заробляють, не те, що раніше (Є. Гуцало); Спочив би на старість. Сини і онуки Вробили б на хліб і до хліба доволі (А. Малишко); Він.. чесно запрацював ті гроші, він потом обливався шість повних літ, спину не розгинав... (Мирослав Ірчан); Паськам в'язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко); І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (В. Сосюра); — Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Панас Мирний).

ПРИБУДО́ВУВАТИ (будувати щось, приєднуючи до вже наявної будівлі, споруди), ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПРИРОБЛЯТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ рідше) розм. — Док.: прибудува́ти, приста́вити, прироби́ти. Він сам прибудовував ту хижку до глухої стіни будинку (П. Дорошко); Він приставив до старого дому дві кімнати (І. Нечуй-Левицький); Денис он цього року до хати приробив ще другу половину (Б. Грінченко).

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, УКРІ́ПЛЮВАТИ (ВКРІ́ПЛЮВАТИ) на чому, УКРІПЛЯ́ТИ (ВКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИСТАВЛЯ́ТИ (ПРИСТАНОВЛЯ́ТИ рідко), ПРИТИНА́ТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ розм.; ПРИКО́ЛЮВАТИ, ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, ШПИЛИ́ТИ, ПРИЧІПЛЮВАТИ (ПРИЧІПЛЯТИ) (також на що — користуючись чимсь гострим); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ПРИБИЧО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРО́ЧУВАТИ розм. (мотузкою, ременем тощо); ПРИМИКА́ТИ (за допомогою замка). — Док.: прикріпи́ти, закріпи́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, прила́дити, прироби́ти, припну́ти (прип'я́сти́), припасува́ти, укріпи́ти (вкріпи́ти), приста́вити (пристанови́ти), притя́ти (притну́ти), примоцува́ти, приколо́ти, пришпили́ти, причепи́ти, прив'яза́ти, прикрути́ти, приторочи́ти, прибичува́ти, примкну́ти. Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде); На базарі Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчують фарфорові ізолятори, закріплюють на них електричні дроти (А. Шиян); Захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (О. Копиленко); Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа); В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець); Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко); — Оце має бути рама або фюзеляж.. До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко); Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка); Ковалі виковували шаблі і списи, вигострювали леза, припасовували держаки (З. Тулуб); Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (І. Цюпа); Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна до старих уликів (І. Нечуй-Левицький); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер); Примоцувавши до ніг "кігті" й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський); (Живка:) Ці квіти — знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Юлія.. зачала пришпилювати до волосся капелюх (І. Франко); В неділеньку святую Мундир надіває (Максим), І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко); Притулювала (Настя) до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову (І. Нечуй-Левицький); Крицяк вирвав з моїх рук орчик, прив'язав шлею (Р. Андріяшик); Не сміявсь тільки Іцко, прикручуючи чемодани шворками (А. Кримський); — Котелок забув, — оповістив він і заходився прибичовувати його до ременя (Григорій Тютюнник); Плащпалатку він приторочить до ранця (П. Загребельний); Поночі примикав (перевізник) натомленого човна (Є. Гуцало).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. приробляти — приробля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. приробляти — -яю, -яєш і прироблювати, -юю, -юєш, недок., приробити, -роблю, -робиш; мн. прироблять; док., перех. 1》 Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати. || Прибудовувати що-небудь до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приробляти — ПРИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. приро́блять; док., що. 1. Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. приробляти — ПРИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. приро́блять; док., перех. 1. Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. приробляти — Приробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила. Стор. МПр. 47. 2) Зарабатывать, заработать. Г. Барв. 371. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Г. Барв. 175.  Словник української мови Грінченка