приробляти

приробля́ти

-яю, -яєш і прироблювати, -юю, -юєш, недок., приробити, -роблю, -робиш; мн. прироблять; док., перех.

1》 Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати.

|| Прибудовувати що-небудь до чогось.

|| Виготовляти, створювати що-небудь на додаток до чогось.

2》 розм. Працюючи, примножувати майно, прибутки; збагачувати.

3》 розм. Заробляти, перев. понад основний заробіток.

Значення в інших словниках

1. приробляти — приробля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приробляти — ПРИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. приро́блять; док., що. 1. Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати.  Словник української мови у 20 томах
3. приробляти — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. приробляти — ПРИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. приро́блять; док., перех. 1. Прикріплювати, приєднувати що-небудь до чогось, відповідно пристосовуючи; прилаштовувати.  Словник української мови в 11 томах
5. приробляти — Приробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила. Стор. МПр. 47. 2) Зарабатывать, заработать. Г. Барв. 371. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Г. Барв. 175.  Словник української мови Грінченка