присвітити

ПРИПА́ЛЮВАТИ (прикладаючи щось до вогню чи жару, змушувати загорітися), ПРИСВІ́ЧУВАТИ розм.; ПРИКУ́РЮВАТИ (люльку, цигарку тощо). — Док.: припали́ти, присвіти́ти, прикури́ти. Стежив (Махтей), як комнезамівці й активісти скручували цигарки, припалювали їх, сповнюючи кімнату їдким махорочним димом (А. Шиян); Присвічує (Круп'як) цигарку в руках (М. Стельмах); Міліціонери трималися перед Рибалком, як рівні, сиділи й курили з ним, прикурюючи від одного сірника (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. присвітити — присвіти́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. присвітити — [приесв'ітитие] -в'ічу, -в'ітиеш; нак. -в'іти, -в'іт'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. присвітити — див. присвічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. присвітити — Присвітити см. присвічувати.  Словник української мови Грінченка