прислуга
ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА (ВСЛУ́ГА) заст., МИ́ЛІСТЬ заст., ПРИСЛУ́ГА діал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Він бігав ще хлопчиськом за мисливцями та різними послугами дорослим заробляв собі право постріляти (О. Гончар); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський); За Вашу дуже приятельську прислугу і услугу дякую Вам (В. Стефаник); Спасибі Вам, щире спасибі за Вашу поміч та уважність до мене! (Леся Українка); Поза службовими взаєминами Євецький — сама люб'язність та доброзичливість (Ю. Шовкопляс).
СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві — жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКА розм., СЛУ́ЖКА заст., ПРИСЛУ́ГА заст., ПОСЛУ́ГА заст., ДІ́ВКА заст., ЧЕЛЯ́ДНИЦЯ іст., ПОСЛУГА́ЧКА діал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П'ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця — служка; ..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); — В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); — Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок).
Словник синонімів української мови