прислужливий

ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії. Вони мали ніби випадкове побачення, влаштоване послужливим хазяїном готелю (Ю. Яновський); Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко); Дід із свого ріжка натрусить чортові табаки, а чорт йому натрушує своєї — такий вслужливий (О. Стороженко); Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. прислужливий — прислу́жливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прислужливий — див. підлабузник  Словник синонімів Вусика
3. прислужливий — -а, -е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прислужливий — ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик .. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко); І він такий гарний та прислужливий був.  Словник української мови у 20 томах
5. прислужливий — ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (Ільч., Серце жде, 1939, 417).  Словник української мови в 11 томах