прислужливий

ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії. Вони мали ніби випадкове побачення, влаштоване послужливим хазяїном готелю (Ю. Яновський); Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко); Дід із свого ріжка натрусить чортові табаки, а чорт йому натрушує своєї — такий вслужливий (О. Стороженко); Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислужливий — прислу́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прислужливий — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. прислужливий — -а, -е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прислужливий — ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик .. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко); І він такий гарний та прислужливий був. Словник української мови у 20 томах
  5. прислужливий — ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (Ільч., Серце жде, 1939, 417). Словник української мови в 11 томах