1. Словник української мови у 20 томах

прислужливий

ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е.

Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий.

Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик .. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко);

І він такий гарний та прислужливий був. – А тепер, мамо, і бачити мене не може, і ніколи не пройде, щоб не насміятись або не вилаяти (М. Івченко);

Залєтаєв ще міг терпіти, коли з Піні сміялися, коли перебільшено поштиво звали його “товаришем старостою”, він сам підставляв йому стільця з прислужливою міною (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислужливий — прислу́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прислужливий — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. прислужливий — -а, -е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прислужливий — ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії. Словник синонімів української мови
  5. прислужливий — ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який охоче робить кому-небудь послуги; послужливий. Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (Ільч., Серце жде, 1939, 417). Словник української мови в 11 томах