пристановище

ПРИТУ́ЛОК (місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо), ПРИСТАНО́ВИЩЕ, ПРИ́СТАНЬ перев. поет., ПРИЧА́Л перев. поет., ПРИСТА́НИЩЕ розм., ПРИСТАНО́ВИСЬКО розм., ОСІ́ДОК розм., ОБИ́ТЕЛЬ заст., поет., ПРИХИ́ЛИЩЕ заст., ПРИЮ́Т заст., ЗАБІ́Г заст., ПРИТУ́ЛИСЬКО діал., ПРИ́ВІД діал., ПРИТИ́Н діал., ПРИ́ШИБ діал. Четвертий день я лежу в полковому лазареті — останньому притулку гнаних і невиспаних.. страдників з голими мізками (Ю. Андрухович); І лишилася з Тересем тільки сестра й дочка Іринка. Юнаки обрали його дім своїм пристановищем (Т. Масенко); (Гайворон:) Поїдеш? (Курінний:) Тут мені робити нічого... (Гайворон:) Знову будеш шукати якоїсь пристані? (М. Зарудний); Хай іншим тихі пристані й причали У снах ввижаються,- а Ви ніде Легкого не шукаєте спокою (М. Рильський); І довелось колись мені В чужій далекій стороні Заплакать, що немає роду, Нема пристанища, господи! (Т. Шевченко); За Бахчисараєм є християнське село Мангуш, може, там знайдеш собі пристановисько (Р. Іваничук); — Ось як впишусь до старечого цеху в Миргороді та знайду осідок — візьму учня (Ф. Бурлака); Він вайлуватий, не дуже говіркий, хоч іноді різкий на слово, безтямно закоханий в ліси і в книги, молодий аспірант, якому пророчили тиху наукову обитель (С. Журахович); А як поставимо хату, то все-таки буде хоч абияке прихилище (Словник Б. Грінченка); Один доброзичливий дядько підхопив його одного разу, самотнього, посадовив на воза й довіз аж до міста. — Оце, хлопче, тут тобі станція,- сказав він до Альоші. — Приют (І. Микитенко); Мала (дівчина) з якихось причин втратила дах над головою і тепер шукає собі притулиська на ніч (Ірина Вільде); — Мене всі прочани знають з усього світу, я їм усім даю привід у Києві (І. Нечуй-Левицький); Смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо нема для неї притину на землі (О. Стороженко); Була вже ніч, а він, голодний і без грошей, не знав, куди податись, де знайти собі пришиб, хоч гинь (переклад М. Лукаша). — Пор. 2. житло́.

Значення в інших словниках

1. пристановище — (місце, де можна якийсь час перебути) притулок, пристань, пристанище, приют.  Словник синонімів Полюги
2. пристановище — пристано́вище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. пристановище — ПРИСТАНОВИСЬКО, укриття, притулок, прихилище, осідок, п. дах, покрівля, ПРИСТАНЬ, причал; (злодіїв) п. тирло; (останнє) ІД. могила; пристання.  Словник синонімів Караванського
4. пристановище — див. оселя; притулок  Словник синонімів Вусика
5. пристановище — -а, с. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін. || Місце, де хтось живе, мешкає (іноді тимчасово). || чиє, для кого. Місце, де збираються, проводять час люди певного середовища. Шукати пристановище — шукати (знаходити і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. пристановище — ПРИСТАНО́ВИЩЕ, а, с. Місце, де можна заховатися, відпочити, знайти притулок і т. ін. В хаті два столи, два тапчани, а пристановища нема, і що ступнеш, то й спіткнешся, – усюди баюри під ногами (Ганна Барвінок); [Кармелюк:] Нема мені долі...  Словник української мови у 20 томах
7. пристановище — оста́ннє пристано́вище чиє, кого. 1. Місце, де хто-небудь похований, де знаходяться чиїсь останки. Він думав про Люду, і жаль стискав йому серце… Хоч би знати, де саме її останнє пристановище (М. Трублаїні); // Місце, де загинуло щось.  Фразеологічний словник української мови
8. пристановище — ПРИСТАНО́ВИЩЕ, а, с. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін. В хаті два столи, два тапчани, а пристановища нема, і що ступнеш, то й спіткнешся, — усюди баюри під ногами (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
9. пристановище — Пристановище, -ща с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема... ніякого пристановища йому ніде. Рудч. Ск. І. 89. Нема йому пристановища, ніхто не приймає. Грин. І. 290.  Словник української мови Грінченка