пристрочити
ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец. (так, щоб шов був непомітний); ПІДТО́ЧУВАТИ (наскрізною строчкою); ПІДШИВА́ТИ (знизу, з вивороту); ПІДМЕ́ТУВАТИ (метаючи). — Док.: пришити, приточи́ти, доточи́ти, надста́вити, приста́вити, пристрочи́ти, наштукува́ти, приштукува́ти, підточити, підши́ти, підмета́ти. Позавчора Дарка ходила на горище пришити петлю до чохла (Ірина Вільде); — Проворний, бігати вмієш?.. — запитав у Миколи хазяїн обмундирувальної майстерні. — Будеш приточувати вушка до чобіт... (з газети); — Каблуки там та халяву пристрочити, підошву прилагодити — це в мене, як яєчко, виходило (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови