Великий тлумачний словник сучасної мови

пристрочити

пристрочи́ти

див. пристрочувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пристрочити — пристрочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пристрочити — ПРИСТРОЧИ́ТИ див. пристро́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. пристрочити — ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец.  Словник синонімів української мови
  4. пристрочити — ПРИСТРОЧИ́ТИ див. пристро́чувати.  Словник української мови в 11 томах