притон

ПРИТО́Н (місце зосередження злочинних, аморальних або антигромадських елементів), КУБЛО́ розм. Христя подивилась кругом себе. "Оце той халамидницький притон!" — подумала (Панас Мирний); Варка — це була господиня таємного кубла, де в усяку годину можна було дістати горілку й випити, заївши солоним огірком (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. притон — прито́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. притон — -у, ч. Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів; кубло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притон — ПРИТО́Н, у, ч. Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів; кубло. Привітна й тиха своїм сімейним побитом, стала вона [Чіпчина хата] тепер притоном гульні п'яної (Панас Мирний); Дехто нахилявся...  Словник української мови у 20 томах
4. притон — У, ч. Гуртожиток. Треба в притоні кімнату пробити, бо дорого знімати квартиру.  Словник сучасного українського сленгу
5. притон — син. флет-хата, хаза, хавіра, хата, шалман.  Словник жарґонної лексики української мови
6. притон — ПРИТО́Н, у, ч. Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів; кубло. Привітна й тиха своїм сімейним побитом, стала вона [Чіпчина хата] тепер притоном гульні п’яної (Мирний, І, 1949, 399); Дехто нахилявся...  Словник української мови в 11 томах