притон

ПРИТО́Н, у, ч.

Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів; кубло.

Привітна й тиха своїм сімейним побитом, стала вона [Чіпчина хата] тепер притоном гульні п'яної (Панас Мирний);

Дехто нахилявся, брав землі з-під ніг і, загорнувши в шматину, ховав у пазуху. Дурні... Скоро сувора служба відучить вас від оцих сантиментів. Бере вона вас звідси здорових, з ясним поглядом, з любов'ю в серці, а верне чужими, з поганою хворобою, захваченою в якімсь притоні.., скалічених духовно (Г. Хоткевич);

– Та ти й те знай ще, що в неї й притон отих самих конокрадів (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. притон — прито́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. притон — -у, ч. Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів; кубло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притон — У, ч. Гуртожиток. Треба в притоні кімнату пробити, бо дорого знімати квартиру.  Словник сучасного українського сленгу
4. притон — син. флет-хата, хаза, хавіра, хата, шалман.  Словник жарґонної лексики української мови
5. притон — ПРИТО́Н (місце зосередження злочинних, аморальних або антигромадських елементів), КУБЛО́ розм. Христя подивилась кругом себе. "Оце той халамидницький притон!...  Словник синонімів української мови
6. притон — ПРИТО́Н, у, ч. Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів; кубло. Привітна й тиха своїм сімейним побитом, стала вона [Чіпчина хата] тепер притоном гульні п’яної (Мирний, І, 1949, 399); Дехто нахилявся...  Словник української мови в 11 томах