приходець
ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П. Загребельний); Дорожній комендант.. зміряв прибулих з ніг до голови (П. Автомонов); Звівши голови, з подивом дивляться пінгвіни на небачених пришельців (О. Довженко); Земля його батьків і дідів, таємнича і загрозлива для небажаних прихідців, лежала за летючими дощовими пасмугами (П. Загребельний); — Бояри стануть служебниками варязьких гриднів Свена та нових приходнів з півночі (Юліан Опільський).
Словник синонімів української мови