причіпка
НАПА́ДКИ мн. (докори, звинувачення, перев. без достатніх підстав); НА́СКОК перев. мн., розм. (грубе звинувачення когось у чому-небудь); ЗА́ЧІПКА перев. мн., ПРИ́ЧІ́ПКА розм. (необґрунтований, несправедливий або дріб'язковий докір, зауваження); ЗА́КИД (вказівка на недогляд, ваду, зроблена перев. у недоброзичливому тоні). Сковорода не боявся ні життя тяжкого, ні нападок ворогів, а тим більше смерті (П. Тичина); У тітки була препогана звичка: збивати свого суперника з лінії безладними наскоками (І. Волошин); Її навіть сердила ще та ненависть, ті зачіпки.. — Чого ви такі ненависні до його? — допитувалась у братів Галя (Панас Мирний); Молодий артист утомився, зауваження режисера здаються йому причіпками (Ю. Мартич); — Я в педагоги й не пнусь, — сердито відказав на цей закид Антон Герасимович (О. Гончар).
ПРИ́ВІД (обставина, з якої виникає підстава для чогось), ЗА́ЧІПКА, ПРИ́ЧІПКА розм., ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ГАЧО́К розм., ПРЕТЕ́КСТ книжн., ПРИТО́КА діал. Він наважився піти до неї.. Правда, не одразу. Спочатку довго шукав приводу (В. Габор); Еймунд вирішив, що якраз з'явилася добра зачіпка до розмови з князем про платню для дружини (П. Загребельний); Машинально поклала Тамара книжку на етажерку. І не думала повертати цей томик. Це було лише причіпкою до розмови (А. Хижняк); Чи ж десятникові багацько тра приключок, щоб зайти у чиюсь хату? (А. Кримський); Пропоную новий претекст, щоб прикопуватись до авторів тих же рукописів, цебто: треба вимагати від авторів, щоб уживали тільки такі слова й речення, котрі будуть узнані за вповні народні (В. Самійленко); Сама доля дала йому притоку журитися, а він не журився! (Лесь Мартович). — Пор. I. 1. підста́ва.
Словник синонімів української мови