прожерний

НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. рідше; НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. прожерний — проже́рний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прожерний — див. ненажера  Словник синонімів Вусика
3. прожерний — -а, -е, розм. Те саме, що прожерливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прожерний — ПРОЖЕ́РНИЙ, а, е, розм. Те саме, що проже́рливий. * Образно. Вихор скажений бушує все зліше, Завиє, застогне, здригнеться, засвище... Хитається кроква... Чорніє земля Та пащу прожерну на них роззявля (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
5. прожерний — ПРОЖЕ́РНИЙ, а, е, розм. Те саме, що проже́рливий. *Образно. Вихор скажений бушує все зліше, Завиє, застогне, здригнеться, засвище… Хитається кроква… Чорніє земля Та пащу прожерну на них роззявля (Граб., І, 1959, 509).  Словник української мови в 11 томах