прожерний

НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. рідше; НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожерний — проже́рний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прожерний — див. ненажера Словник синонімів Вусика
  3. прожерний — -а, -е, розм. Те саме, що прожерливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прожерний — ПРОЖЕ́РНИЙ, а, е, розм. Те саме, що проже́рливий. * Образно. Вихор скажений бушує все зліше, Завиє, застогне, здригнеться, засвище... Хитається кроква... Чорніє земля Та пащу прожерну на них роззявля (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  5. прожерний — ПРОЖЕ́РНИЙ, а, е, розм. Те саме, що проже́рливий. *Образно. Вихор скажений бушує все зліше, Завиє, застогне, здригнеться, засвище… Хитається кроква… Чорніє земля Та пащу прожерну на них роззявля (Граб., І, 1959, 509). Словник української мови в 11 томах