Словник синонімів української мови

прокушувати

КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИ розм. (ранити жалом або хоботком); Ї́СТИ (про комах — протягом тривалого часу). — Док.: укуси́ти, кусну́ти, кусону́ти підсил. покуса́ти, гризну́ти, гризону́ти підсил. прокуси́ти, закуси́ти, ужали́ти (вжали́ти), пожали́ти, утя́ти (втя́ти), утну́ти (втну́ти), шпигну́ти, шпигону́ти підсил. уджиґну́ти (вджиґну́ти), стрікну́ти діал. Скажена собака і хазяїна кусає (прислів'я); Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко); І качалися, і гризли один одного зубами (Г. Хоткевич); Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, — з нього капає кров. Це той собачий хлопчина прокусив його своїми гострими зубами (І. Микитенко); Їй хотілося запхати пальці до рота, закусити їх до крові й кричати (Ю. Смолич); Коли чоловіка жалять оси, він тікає до води (Ю. Яновський); Раптом щось його шпигає в потилицю боляче... Він мовчки бацає рукою "овода кінського" (П. Козланюк); Його нещадно жиґали комарі (А. Шиян); Коли чую, а воно мене неначе що стрікнуло... А ж то гадюка (Словник Б. Грінченка); — Нужа мене напала, їсть (М. Коцюбинський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. прокушувати — проку́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прокушувати — -шую, -шуєш, недок., прокусити, -кушу, -кусиш, док., перех. Кусати наскрізь; кусаючи, робити отвір, рану у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокушувати — ПРОКУ́ШУВАТИ, шую, шуєш, недок., ПРОКУСИ́ТИ, кушу́, ку́сиш, док., що. Кусати наскрізь; кусаючи, робити отвір, рану у чому-небудь. Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, – з нього капає кров. Це той собачий хлопчина прокусив його своїми гострими зубами (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
  4. прокушувати — ПРОКУ́ШУВАТИ, шую, шуєш, недок., ПРОКУСИ́ТИ, кушу́, ку́сиш, док., перех. Кусати наскрізь; кусаючи, робити отвір, рану у чому-небудь. Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, — з нього капає кров.  Словник української мови в 11 томах
  5. прокушувати — Прокушувати, -шую, -єш сов. в. прокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прокусывать, прокусить.  Словник української мови Грінченка