пролазка
I. ЛАЗ (вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь, іноді потайний), ЛАЗІ́ВКА, ПРОЛА́З, ПРОЛА́ЗКА, ВИ́ЛАЗКА рідше (малопомітний або прихований отвір). У Вилах багнистих нам можна якраз зробити таємний вузенький лаз (М. Старицький); Микола з Андрієм подалися в кінець шкільної садиби. Там вони швидко знайшли лазівку і опинились в полі (Ю. Збанацький); Поручик, барон Нольде, сидить перед пролазом до свого бліндажа (Ю. Смолич); — Дивний у тебе звичай: в сад ходиш через пролазку (І. Сенченко); Петруня крадькома лізе у вилазку в частоколі (С. Васильченко).
ЛАЗІ́ВКА (хитрий прийом для виходу зі скрутного становища), ПРОЛА́ЗКА, ВИ́КРУТ розм. Шукати лазівки, щоб уникнути поразки; В кожному слові і літері якась недомовка або пролазка, яку можна тлумачити в потрібний бік (З. Тулуб); Небезпека бути викритим.. "дамокловим мечем" висіла над ним. Поки й тут не придумав хлопець викрут (А. Головко). — Пор. 1. ви́хід.
Словник синонімів української мови