пролити
ВИПРОМІ́НЮВАТИ (виділяти променями теплоту, електромагнітну та іншу енергію), СИ́ПАТИ, ПРОЛИВА́ТИ рідше, ВИЛУЧА́ТИ рідко. — Док.: ви́променити, проли́ти, пролля́ти, ви́лучити. Більш нагріте тіло випромінює жовте світло (з підручника); Зверху сонце так і сипле промінням у темну гущавину (Марко Вовчок); Трава.. навіть ополудні, коли шаленіюче сонце проливає найбільше тепла, вона все ж зберігає свою незайману свіжість (А. Дімаров); А купці вже несли на руках і поклали перед самим престолом імператора .. прикрашені емалями й камінням, що вилучали проміння, меч, шолом, золотий щит (С. Скляренко).
ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І. Нечуй-Левицький); Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна (прислів'я); На готовий хміль хоч води злий, то оп'янієш (прислів'я); Не на те піднявсь я, Щоб кров розливати: Я піднявся, щоб темноті Очі осіяти (П. Куліш); Вночі лив дощ, і небо ще не позбулося брудних хмар, що іноді проливали на Варшаву свої помиї (О. Досвітній); Тільки видно, як десь внизу, під горою, синіє тиха Снов, ліниво цідить свою воду через вузеньке горлечко річища (Ю. Збанацький). — Пор. нали́ти.
Словник синонімів української мови