пролити
ВИПРОМІ́НЮВАТИ (виділяти променями теплоту, електромагнітну та іншу енергію), СИ́ПАТИ, ПРОЛИВА́ТИ рідше, ВИЛУЧА́ТИ рідко. — Док.: ви́променити, проли́ти, пролля́ти, ви́лучити. Більш нагріте тіло випромінює жовте світло (з підручника); Зверху сонце так і сипле промінням у темну гущавину (Марко Вовчок); Трава.. навіть ополудні, коли шаленіюче сонце проливає найбільше тепла, вона все ж зберігає свою незайману свіжість (А. Дімаров); А купці вже несли на руках і поклали перед самим престолом імператора .. прикрашені емалями й камінням, що вилучали проміння, меч, шолом, золотий щит (С. Скляренко).
ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І. Нечуй-Левицький); Нащо в кирницю воду лляти, коли вона і так повна (прислів'я); На готовий хміль хоч води злий, то оп'янієш (прислів'я); Не на те піднявсь я, Щоб кров розливати: Я піднявся, щоб темноті Очі осіяти (П. Куліш); Вночі лив дощ, і небо ще не позбулося брудних хмар, що іноді проливали на Варшаву свої помиї (О. Досвітній); Тільки видно, як десь внизу, під горою, синіє тиха Снов, ліниво цідить свою воду через вузеньке горлечко річища (Ю. Збанацький). — Пор. нали́ти.
Значення в інших словниках
- пролити — проли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пролити — [пролитие] проул':у, -л':еш, -л':еимо, -л':еите; мин. -лиў, -лиела; нак. -лий, -лийтеи Орфоепічний словник української мови
- пролити — див. проливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пролити — ПРОЛИ́ТИ див. пролива́ти. Словник української мови у 20 томах
- пролити — ли́ти (пролива́ти) / проли́ти (крива́вий (соло́ний, сьо́мий і т. ін.)) піт. Виконувати важку, складну роботу, докладаючи великих зусиль; надриватися, перевтомлюватися. Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є (Укр.. присл.. Фразеологічний словник української мови
- пролити — Проли́ти, проллю́, -ллє́ш, -ллю́ть; проли́в, -лила́; проли́й, -ли́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пролити — ПРОЛИ́ТИ див. пролива́ти. Словник української мови в 11 томах
- пролити — Пролити, -ся см. проливати, -ся. Словник української мови Грінченка