пролитися

ВИЛИВА́ТИСЯ (текти звідки-небудь назовні), ПРОЛИВА́ТИСЯ, ВИТІКА́ТИ (струменем або краплями); ВИБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ (під час кипіння); ПРОСО́ЧУВАТИСЯ, ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм. (поступово крізь що-небудь). — Док.: ви́литися, проли́тися, ви́ллятися рідше пролля́тися рідше ви́текти, ви́бігти, збі́гти, просочи́тися, просоти́тися, просота́тися. Вода виливалась двома струмочками з куточків уст (пораненого) (В. Гжицький); Вогонь.. притух у тому місці, де пролилось вино (С. Скляренко); Поруч із пам'ятником помітили струмок, що витікав із розколини іржавої скелі (З. Тулуб); Що з горшка вибіжить, то не позбираєш (М. Номис); В печі щось.. засичало. То збігав куліш (М. Коцюбинський); Вода невеличкими краплинами почала просочуватись крізь пісок (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролитися — проли́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролитися — див. проливатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пролитися — ПРОЛИ́ТИСЯ див. пролива́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. пролитися — ПРОЛИ́ТИСЯ див. пролива́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. пролитися — Пролива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Єв. Мр. XIV. 24. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився. О. 1861. XI. 9. (н. п.). Словник української мови Грінченка