пролупити

I. РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ (око, очі), ВІДПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм., ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: розплю́щити, відплю́щити, розтули́ти, пролупи́ти. Він не спав, йому просто не хотілося розплющувати очей (Д. Ткач); Коли розтулив (Данило) вії, то побачив, що вогнище зовсім загасло (М. Трублаїні); Гриб і Печериця пролупили очі й завмерли з переляку (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. пролупити — пролупи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пролупити — див. пролуплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пролупити — ПРОЛУПИ́ТИ див. пролу́плювати.  Словник української мови у 20 томах
4. пролупити — ПРОЛУПИ́ТИ див. пролу́плювати.  Словник української мови в 11 томах