пролуплювати

I. РОЗПЛЮ́ЩУВАТИ (око, очі), ВІДПЛЮ́ЩУВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ (РОЗТУ́ЛЮВАТИ) розм., ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: розплю́щити, відплю́щити, розтули́ти, пролупи́ти. Він не спав, йому просто не хотілося розплющувати очей (Д. Ткач); Коли розтулив (Данило) вії, то побачив, що вогнище зовсім загасло (М. Трублаїні); Гриб і Печериця пролупили очі й завмерли з переляку (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. пролуплювати — пролу́плювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пролуплювати — -юю, -юєш, недок., пролупити, -луплю, -лупиш; мн. пролуплять; док., перех., у сполуч. зі сл. очі, розм. Пробуджуватися від сну; прокидатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пролуплювати — ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пролу́плять; док., що, у сполуч. зі сл. очі, розм. Пробуджуватися від сну; прокидатися. Він щохвилі розтягає очі .. і оглядається неспокійно. За ним пролуплюють очі і оглядаються сусіди (В.  Словник української мови у 20 томах
4. пролуплювати — ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пролу́плять; док., перех., у сполуч. із сл. очі, розм. Пробуджуватися від сну; прокидатися. Він щохвилі розтягає очі.. і оглядається неспокійно.  Словник української мови в 11 томах