пролуплювати
ПРОЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пролу́плять; док., що, у сполуч. зі сл. очі, розм.
Пробуджуватися від сну; прокидатися.
Він щохвилі розтягає очі .. і оглядається неспокійно. За ним пролуплюють очі і оглядаються сусіди (В. Стефаник);
Нахлебчеться [Псякревський] горілки, як качка води, та й засне там, де сидить. Потім пролупить очі і казиться (з казки);
Гриб і Печериця пролупили очі й завмерли з переляку (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)