пролупувати

ПРОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм., рідко.

Те саме, що проколу́пувати 1.

Чує Іванко красний. дівочий голос, прекрасні співанки. Але не терпиться йому, хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (А. Калин).

Значення в інших словниках

1. пролупувати — пролу́пувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пролупувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що проколупувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пролупувати — ПРОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що проколу́пувати 1. Чує Іванко красний. дівочий голос, прекрасні співанки. Але не терпиться йому, хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (Калин, Закарп. казки, 1955, 13).  Словник української мови в 11 томах