пролупувати

пролу́пувати

-ую, -уєш, недок., перех., розм., рідко.

Те саме, що проколупувати 1).

Значення в інших словниках

1. пролупувати — пролу́пувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пролупувати — ПРОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., що, розм., рідко. Те саме, що проколу́пувати 1. Чує Іванко красний. дівочий голос, прекрасні співанки. Але не терпиться йому, хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (А. Калин).  Словник української мови у 20 томах
3. пролупувати — ПРОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що проколу́пувати 1. Чує Іванко красний. дівочий голос, прекрасні співанки. Але не терпиться йому, хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (Калин, Закарп. казки, 1955, 13).  Словник української мови в 11 томах