прополювати

ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал.; ПРОРИВА́ТИ, ПРОПО́ЛЮВАТИ (просапні культури); ПРОСА́ПУВАТИ (розпушуючи ґрунт). — Док.: проріди́ти, прочи́стити, прорі́зати, протереби́ти, прорва́ти, прополо́ти, просапа́ти. У період вегетації зміцнілі сходи (рапсу) боронують, проріджуючи їх так, щоб між рослинами залишалась відстань не більше 10-15 сантиметрів (з журналу); Пишно розрослися яблуні, а Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу, ..і скільки тут треба докласти праці, щоб зрізати зайве віття, прорідити кожне дерево (О. Донченко); Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (О. Іваненко); Там, де нема потреби провадити поперечні розпушування і поля чисті від бур'янів, сходи прорізують культиватором з невеликими вирізами і короткими букетами (з журналу); (Килина:) Та я ж і цілий ліс продати рада, або протеребити, — був би ґрунт, як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка); Тьотя Паша ціле літо Доглядала буряки .. їх полола, проривала, В полі цілі дні була (М. Познанська); Хлопцям хоч би й зараз оце кинутись прополювати моркву (О. Гончар); Катерина сиділа біля землянки, склавши стомлені руки на колінах, тіло в неї аж гуло, вона іще й картоплю на городі просапала... (Л. Первомайський).

ПОЛО́ТИ (очищати поле, город і т. ін. від бур'янів), ПРОПО́ЛЮВАТИ, ВИПО́ЛЮВАТИ. — Док.: пополо́ти, прополо́ти, ви́полоти. Дарку посилали й саму в двір до легшої роботи: квіток полоти, кревавник для індиків збирати (Леся Українка); Одного ранку, коли ми з паном Казимиром прополювали кукурудзу, до нас підбігла Стася (І. Муратов); Трава росте так буйно, що її не встигають виполювати між кущами кофейного дерева (Ю. Яновський). — Пор. сапа́ти.

Значення в інших словниках

1. прополювати — пропо́лювати дієслово недоконаного виду бур'яни прополюва́ти дієслово доконаного виду полювати деякий час  Орфографічний словник української мови
2. прополювати — Проріджувати, ПОЛОТИ.  Словник синонімів Караванського
3. прополювати — I прополюв`ати-юю, -юєш, док. 1》 перех., розм. Втратити що-небудь внаслідок або в процесі полювання. 2》 неперех. Полювати якийсь час. II проп`олювати-юю, -юєш, недок., прополоти, -полю, -полеш, док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прополювати — ПРОПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. що, розм. Втратити що-небудь внаслідок або в процесі полювання. Прополював [капелюх]. І хто ті рушниці вигадав?! (Остап Вишня). 2. Полювати якийсь час. ПРОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., що.  Словник української мови у 20 томах
5. прополювати — ПРОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. Очищати (звичайно посіви) від бур’янів, вириваючи їх руками, стинаючи сапою, механізмами або обробляючи хімікатами. Марія оповідала про обробіток плантацій.  Словник української мови в 11 томах
6. прополювати — Пропо́лювати, -люю, -єш сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю. Чуб. V. 275. --------------- Прополювати, -люю, -єш гл. Проохотиться.  Словник української мови Грінченка