пророцький

ПРОРО́ЧИЙ (який пророкує що-небудь; який є ознакою, прикметою чогось або в якого є ознаки, прикмети того, що відбудеться, станеться), ПРОРО́ЦЬКИЙ, ПРОВІ́СНИЙ рідше, ВІ́ЩИЙ заст., поет., ВІЩУ́НСЬКИЙ заст. Не вірю я в твої слова пророчі, Не вірю я ніякій ворожбі! (Д. Павличко); Не смійся, що живу з пророчою журбою; Я знав: удар судьби мене не обійде (переклад А. Малишка); Пророцький дар у тебе лиш на те, Щоб іншим край обіцяний вказав ти, А сам не входив у житло святе (І. Франко); Поперед інших стяг новий неси, Карай насильство своїм словом віщим (П. Грабовський).

Значення в інших словниках

1. пророцький — проро́цький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пророцький — Віщий; (дар) провісницький, провісний; (- слова) мудрий, проникливий.  Словник синонімів Караванського
3. пророцький — -а, -е, рідко. Те саме, що пророчий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пророцький — ПРОРО́ЦЬКИЙ, а, е, рідко. Те саме, що проро́чий. Пророцький дар у тебе [поета] лише на те, Щоб іншим край обіцяний вказав ти, А сам не входив у житло святе (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. пророцький — Проро́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пророцький — ПРОРО́ЦЬКИЙ, а, е, рідко. Те саме, що проро́чий. Пророцький дар у тебе [поета] лише на те, Щоб іншим край обіцяний вказав ти, А сам не входив у житло святе (Фр., XI, 1952, 293).  Словник української мови в 11 томах