просвіта
ОСВІ́ТА (рівень знань, здобутих у процесі навчання; також загальний рівень знань у суспільстві, державі і т. ін.), ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ГРА́МОТА розм., ПРОСВІ́ТА заст. Ти на "відмінно" закінчила освіту вищу, інститут (В. Сосюра); Енциклопедична освіченість І. Франка зробила його одним із найавторитетніших вчених того часу (з журналу); Грамота не хвороба, літ не збавить (прислів'я); — Батько мій не згоджується пускати мене в університет, — сказала Саня. — ..але я таки поставлю на своєму. Я бажаю вищої просвіти й таки її добуду! (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови