просвіта
ПРОСВІ́ТА, и, ж.
1. заст. Те саме, що осві́та.
– Батько мій не згоджується пускати мене в університет, – сказала Саня.. – Але я таки поставлю на своєму. Я бажаю просвіти й її таки добуду! (І. Нечуй-Левицький);
– Що правда, то правда: тепер у нас на Україні владики й протопопи – люди з високою просвітою, а в Москві владикі невчені й прості; одні другим не рівня, – обізвався Виговський (Леся Українка);
Він був замислений, але спокійний, оповідав про свої шкільні турботи, про свої заходи коло просвіти селян (І. Франко);
Києво-Могилянська колегія.. стала важливим осередком просвіти в усій Західній Європі (з газ.);
Серед своїх артистичних занять Лисенко не забував також про справу народної просвіти, яку український рух 1860-х років ставив у центрі своїх змагань (з наук. літ.);
Тобі про кохання торочить фіалка Й південнії квіти. Мені ж вони шепчуть: мужик безталанний Без хліба й просвіти (А. Кримський);
Просвіта, принесена християнством, знайшла собі захист в руських монастирях і здобула собі багато прихільників (з наук. літ.).
2. Культурно-освітня громадська організація в Україні, заснована 1868 року у Львові народовцями з метою поширення освіти серед народу і відроджена в наші дні.
По селах поширювалися “Просвіти” – культурні заклади, що створювалися на зразок однойменних організацій в Галичині. Перша на Східній Україні “Просвіта” виникла наприкінці 1905 р. у Катеринославі, а до середини 1907 р. по великих містах України їх налічувалося 35, причому кожнамала численні філії в великих селах (з наук. літ.);
Для того ж і “Просвіта”, щоб боротися з народною темрявою та прищеплювати національну свідомість (Б. Антоненко-Давидович);
Господарники дивились на нього, як на дивака, а однодумці по колишній просвіті закидали, що він вислужується (М. Стельмах);
// Система поглядів, смаків, уподобань, яких дотримувались члени цієї організації.
Підійшов [Тригубенко] ближче до стіни, що на ній оцей задник декорації, мабуть, іще просвітянської. Принаймні стиль просвіти: – романтизовані хатки з рожами під стріхами, з тополями та кучерявими садками (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)