просихати

ВИСИХА́ТИ (перетворюючись у пару, зникати), ПРОСИХА́ТИ, СО́ХНУТИ, ОБСИХА́ТИ. — Док.: ви́сохти, ви́сохнути, ви́схнути, просо́хти, просо́хнути, обсо́хти, обсо́хнути. Поволі висихали в жінок сльози (В. Кучер); Вода не просихала, мабуть, під тоненьким пластом чорнозему була така глина, що не пропускала воду (І. Франко); Піде (дівчина) на шлях подивитись, Поплакати в лози, — Защебече соловейко, Сохнуть дрібні сльози (Т. Шевченко); На свіжому повітрі швидко обсохли її.. сльози (І. Нечуй-Левицький).

СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про те, що мокре, вологе — ставати сухішим, сухим), ВИСИХА́ТИ, ПРОСИХА́ТИ, ПІДСИХА́ТИ, ПРОТРЯХА́ТИ, ТРЯХНУТИ (частково); ШЕ́РХНУТИ (звичайно на поверхні). — Док.: ви́сохнути, ви́сохти, ви́схнути рідше просо́хнути (просо́хти), підсо́хнути, протря́хнути, підше́рхнути. Дітки.. покажуть, що їх сорочечки сохнуть он отамечки на березі (Марко Вовчок); Біла фарба ще не встигла гаразд висохнути (О. Донченко); На стежках уже підсихав ґрунт (С. Чорнобривець); Перед Великоднем почало протряхати поле і забажало праці і поту (У. Самчук); Од вітру почали шерхнути губи (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. просихати — просиха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просихати — див. сохнути  Словник синонімів Вусика
3. просихати — -аю, -аєш, недок., просохнути і просохти, -хну, -хнеш, док. 1》 Ставати сухим, позбуватися вологи; просушуватися. || безос. Очі [не] просихають у кого — [не] перестає плакати хто-небудь. Не просихати розм. — постійно знаходитись у стані сп'яніння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просихати — ПРОСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСО́ХНУТИ, ПРОСО́ХТИ, хну, хнеш, док. 1. Ставати сухим, позбуватися вологи; просушуватися. “Створивши світ, подумав Бог Про створення людини, І от узяв та накопав Пудів з чотири глини, ..  Словник української мови у 20 томах
5. просихати — о́чі не висиха́ють (не просиха́ють) (від сліз) чиї, у кого, рідко кому. Хтось часто, постійно плаче. Очі їй (Юзі) днів три не висихали від сліз перед Зониним від’їздом (Леся Українка); — На війні до всього звикнеш.  Фразеологічний словник української мови
6. просихати — ПРОСИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСО́ХНУТИ і ПРОСО́ХТИ, хну, хнеш, док. 1. Ставати сухим, позбуватися вологи; просушуватися. «Створивши світ, подумав бог Про створення людини, І от узяв та накопав Пудів з чотири глини,..  Словник української мови в 11 томах
7. просихати — Просиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. просо́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть. А тим часом просохли очі у вдови. Шевч. Свитина твоя просохне. Г. Барв. 190.  Словник української мови Грінченка