простити

ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Вибачайте мені, що на Ваш лист приходиться одписуватись тільки сьогодні (Панас Мирний); — Пробачте нам на слові, — вклонився чемно їм Підкова (В. Сосюра); Народ ніколи не прощає поганим художникам (О. Довженко); Сей (Бурунда) ніколи не дарує нам загибелі свойого війська (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. простити — прости́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простити — див. прощати  Словник синонімів Вусика
3. простити — див. прощати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простити — ПРОСТИ́ТИ див. проща́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. простити — Прости́ти, прощу́, прости́ш; прости́, -ті́ть кому, кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. простити — ПРОСТИ́ТИ див. проща́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. простити — Простити, -ся см. прощати, -ся.  Словник української мови Грінченка