простягати

ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док.: ви́тягти, ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягти́, протягну́ти, потягну́ти, ви́прямити, ви́простати, ви́простувати. Досить Софійці наблизитися, як він (гусак) відразу ж витягає шию (А. Дімаров); Як було іде (Юрко) селом у неділю, то випростується сміливо та хвацько, ноги витягує, мов струни (П. Куліш); По своєму ліжку простягай ніжку (прислів'я); — Моя вона! — сказав Павло, протягуючи руку до панії Ганни (П. Куліш); Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (І. Ле); Огей випростує ноги і відчуває солодкий спокій (О. Досвітній); Вона випростовує гордо свій стан (І. Нехода).

ПРОКЛАДА́ТИ (розташовувати, споруджувати щось у певному напрямку, вздовж чогось), ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ), ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ), ПРОВО́ДИТИ, ВЕСТИ́, ПРОСТЯГА́ТИ розм. — Док.: прокла́сти, проложи́ти розм. протягти́ (протягну́ти), провести́, простягти́ (простягну́ти). Робітники довбали шурфи, прокладали вузькоколійку, підвозили дерево, дошки (О. Донченко); Здавалося (школярам), що зв'язківці спеціально для них, щоб не були відірвані від усього світу, протягли кабель та поставили на маленький стілець чорну дзенькітливу коробочку (Ю. Збанацький); Сапери пройшли, за ними трактор з плантажним плугом тягне борозну, вивалює глибоку, як траншею (О. Гончар); Вже є люди, які керуються дощами, справжні дощові інженери. Допоможіть їм з річок проводити канали, робити фонтани (О. Іваненко); Тепер, чути, мають попри наші міста колію залізну вести (І. Франко); Отут би простягти залізну колію! (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. простягати — простяга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простягати — (руку) витягати, (для вітання) подавати; (крила) розпростувати, розпускати, розгортати, розпростирати; (руки) розставляти, (гілки) розкидати; (дорогу) прокладати; п! ПРОТЯГАТИ; ід. ПРОСТЯГТИ НОГИ, опрягтися, врізати дуба.  Словник синонімів Караванського
3. простягати — -аю, -аєш, недок., простягти і простягнути, -тягну, -тягнеш, док., перех. 1》 Випрямляючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого-небудь. || у сполуч. зі сл. руку. Подавати при зустрічі, прощанні і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простягати — ПРОСТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСТЯГТИ́, ПРОСТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., кого, що 1. Випрямляючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого-небудь. Дивились, молились Старі мої.  Словник української мови у 20 томах
5. простягати — ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне.  Фразеологічний словник української мови
6. простягати — Простяга́ти, -га́ю, -га́єш; простягти́, -тягну́, -тя́гнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)