простягати

(руку) витягати, (для вітання) подавати; (крила) розпростувати, розпускати, розгортати, розпростирати; (руки) розставляти, (гілки) розкидати; (дорогу) прокладати; п! ПРОТЯГАТИ; ід. ПРОСТЯГТИ НОГИ, опрягтися, врізати дуба.

Значення в інших словниках

1. простягати — простяга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простягати — -аю, -аєш, недок., простягти і простягнути, -тягну, -тягнеш, док., перех. 1》 Випрямляючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого-небудь. || у сполуч. зі сл. руку. Подавати при зустрічі, прощанні і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простягати — ПРОСТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСТЯГТИ́, ПРОСТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш, док., кого, що 1. Випрямляючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого-небудь. Дивились, молились Старі мої.  Словник української мови у 20 томах
4. простягати — ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне.  Фразеологічний словник української мови
5. простягати — ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
6. простягати — Простяга́ти, -га́ю, -га́єш; простягти́, -тягну́, -тя́гнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)