проточина

ПРОМИ́ВИНА (крізний отвір або заглибина у чомусь, утворені потоком води), ПРОМО́ЇНА рідше, ПРОТО́ЧИНА, ВИМИ́ВИНА, ВИМО́ЇНА, ПРО́ЛИЗЕНЬ розм., ПРО́ЛИЗ розм. Течія часто-густо робила в кризі промивини, в які можна було провалитися (П. Загребельний); Є (загати) досить простим і ефективним засобом припинення росту промоїн (з журналу); В великі дощі в моєму номері через проточини текла вода (І. Нечуй-Левицький); Праворуч, до самої кручі, тягнулася неглибока вимоїна (В. Петльований); Дніпро ще перекритий кригою .. Лише де-не-де темніють між берегами молоді перші пролизні (О. Гончар); Він бувало на конику виграє за зайцями .. Аж зирк — заєць у пролизі чмиха (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. проточина — прото́чина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. проточина — див. вада; отвір  Словник синонімів Вусика
3. проточина — -и, ж. 1》 Отвір, проточений, проїдений (червами, комахами, гризунами і т. ін.). 2》 Отвір, проточений, промитий водою; місце, в якому вода протікає звідкись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проточина — ПРОТО́ЧИНА, и, ж. 1. Отвір, проточений, проїдений (червами, комахами, гризунами і т. ін.). Килим з проточинами. 2. Отвір, проточений, промитий водою; місце, в якому вода протікає або протікалазвідкись.  Словник української мови у 20 томах
5. проточина — Прото́чина, -ни; -чини, -чин  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. проточина — Прото́чина, -ни ж. 1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. К. Іов. 59. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ). Рк. Левиц. 2) Дыра, проѣденная мышами, червями.  Словник української мови Грінченка