проточити
СІ́ЯТИ (пропускати що-небудь через сито, решето), ПРОСІВА́ТИ, ПРОСІ́ЮВАТИ, ВИСІВА́ТИ, ВИСІ́ЮВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм. (зерно, борошно), РЕШЕТУВА́ТИ, ГРОХОТИ́ТИ (через решето, грохот). — Док.: просі́яти, ви́сіяти, проточи́ти, протрясти́. Явдоха сіяла муку на підситок, готуючись завтра пекти хліб (Григорій Тютюнник); Обережно, ніби просіваючи золотий пісок, відбирав він матеріал (для книги) (В. Собко); З цього дня Матвій сіяв великим решетом на мотузках пісок. Висівав його так, що він був чистенький, як пшеничне борошно (Мирослав Ірчан); Чоловіки.. "до ума призводили" хліб: по клунях віяли, точили на решетах, трієрах (А. Головко); Ой сусідко, сусідко, сусідко! Позич мені решітко, решітко: Я си муку протрясу, протрясу, завтра тобі принесу, принесу! (пісня).
РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, підточи́ти, проточити, підми́ти, проми́ти. Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини й руйнує камені (з підручника); Кислота роз'їдала метал (з науково-популярної літератури); Сава Петрович певний себе. "Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів" (А. Головко); Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (І. Муратов); Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (М. Стельмах); Азовське море невпинно підмиває свої береги (з науково-популярної літератури); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови