Словник синонімів української мови

прочитувати

ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.; ЗАЧИ́ТУВАТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ (доповідь, настанову тощо). — Док.: ви́голосити, проголоси́ти, промо́вити, проговори́ти, проректи́, ви́ректи, зачита́ти, прочита́ти. Старий Книш з ґанку до народу промову виголошував (А. Головко); Знову співали хором, знову проголошували різні тости (О. Гуреїв); Він виступав на всіх мітингах і зборах, дуже красномовно промовляв (В. Минко); (Евфрозина:) Я наслухала, як він проказував із Антигони Гемонову промову — далебі, я ледве сльози здержати здолала! (Леся Українка); Послів кликнули до громади, І, виповнивши всі обряди, Латин прорік такий приказ (І. Котляревський); Він не пророк, щоб істини ректи (С. Голованівський); — Чи ти волієш на сцену — з високих котурнів віщати, Чи в героїчних рядках славити війни та кров (М. Зеров); Сіла на троні вона (Дідона), в окружному колі вояцькім, Суд вирікала, закони заводила (М. Зеров); Член Військової ради зачитав указ (В. Кучер); Гапка запалювала перед божничком свічечки, старий читав молитви голосно... (Марко Вовчок); Олександр знову прочитав приговор, і ще дужче сколихнулися селянські голови й голоси (М. Стельмах).

ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). — Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Гуцало); (Орест:) От я знайшов одні вірші. (Любов:) Краще вголос прочитайте, бо я люблю, як ви читаєте вірші (Леся Українка); Він цитував деякі рядки Сосюри й Тичини.. по пам'яті, легко й точно проказував: "На майдані коло церкви..." (Т. Масенко); Він мав звичку вголос прочитувати різні п'єси, особливо написані віршами (Л. Смілянський); Через годину дядько вже сидить на ґанку і віршує Міцкевича (М. Коцюбинський); А як зачне (тато).. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. прочитувати — прочи́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прочитувати — див. читати  Словник синонімів Вусика
  3. прочитувати — -ую, -уєш, недок., прочитати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех.Сприймати що-небудь написане, надруковане, читаючи вголос або про себе. || що, про що. Знайомитися з чимсь шляхом читання. || що, про що.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прочитувати — ПРОЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Сприймати що-небудь написане, надруковане, читаючи вголос або про себе. Демид склав одно, друге коротке слово. Андрій прочитував (Б.  Словник української мови у 20 томах