пряжка

ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал. Всі краєвиди степу, укріплень, могил батирів і річок, берегів Аральського моря.. наклеїли на ватман і віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри з бронзовими застібками та платівкою (З. Тулуб); Книжки були здорові, в шкуратяній оправі, з жовтими защіпками, з червоними та золотими смужками на корінцях (І. Нечуй-Левицький); Сорочка на ньому без застіжки, як у молдаван (І. Нечуй-Левицький); Ходили (люди) на торзі у барвистих платнах (одежі) з оксамиту, ..атласу, із тонкими мереживами вподовж пол і золотими запонами (С. Скляренко); За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. пряжка — пря́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пряжка — [пр’ажка] -жкие, д. і м. пр'аз'ц'і, р. мн. -жок  Орфоепічний словник української мови
3. пряжка — -и, ж. Застібка, яка скріплює кінці ременя, пояса і т. ін. || Прикраса, оздоба у вигляді такої застібки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пряжка — Застібка, шпонька, шпеник, чепрага, див. запонка, застіжка, аграф, одіяння  Словник чужослів Павло Штепа
5. пряжка — ПРЯ́ЖКА, и, ж. Застібка, яка скріплює кінці ременя, пояса і т. ін. Грицуня допав-таки кухтик і тріснув його паском по шиї. Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудзь (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. пряжка — Пряжка, -ки ж. Пряжка. Шух. І. 290. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Гол. Од. 25. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці. Ном. № 2578, стр. 285.  Словник української мови Грінченка