пташа
ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм., ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний).
ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОК розм., ПУ́ЦЬВІРІНОК діал., ГОЛОЦЮ́ЦЬОК діал. (перев. ще без пір'я); ПИСКЛЯ́ розм., ПИСКУ́Н розм. (яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); — Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися — полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); — А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).
Словник синонімів української мови