пташа

ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм., ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний).

ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОК розм., ПУ́ЦЬВІРІНОК діал., ГОЛОЦЮ́ЦЬОК діал. (перев. ще без пір'я); ПИСКЛЯ́ розм., ПИСКУ́Н розм. (яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); — Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися — полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); — А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пташа — (маленький птах) пташок, пташеня, (без пір'я) голопуцьок, пуцьверінок, діал. потя. Словник синонімів Полюги
  2. пташа — пташа́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пташа — -ати, с. Те саме, що пташеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пташа — ПТАША́, а́ти, с. Те саме, що пташеня́. По дібровах трави цвітуть. Співають пташата (з народної пісні); Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (М. Словник української мови у 20 томах
  5. пташа — жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Фразеологічний словник української мови
  6. пташа — Пташа́, -ша́ти, -ша́ті, -ша́м; -ша́та, -ша́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)