пташа
ПТАША́, а́ти, с.
Те саме, що пташеня́.
По дібровах трави цвітуть. Співають пташата (з народної пісні);
Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (М. Коцюбинський);
Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу (О. Гончар);
І ось над ним попискуючи, з'явились пташата, покружляли, помаяли білими дзеркальцями і впали донизу, знову злетіли і знову опустилися (М. Стельмах);
* Образно. Дорога тут веде струнка .. Допитливого юнака І дівчинку – пташа цікаве (М. Рильський);
–Мої пташата, жїходім до соснинок! Заснемо в затишку (В. Барка);
* У порівн. Діти, мов пташата, дивилися на нас крізь відхилені двері (І. Цюпа);
* Образно. * У порівн. Б'ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити (В. Стус).
Значення в інших словниках
- пташа — (маленький птах) пташок, пташеня, (без пір'я) голопуцьок, пуцьверінок, діал. потя. Словник синонімів Полюги
- пташа — пташа́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- пташа — -ати, с. Те саме, що пташеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пташа — жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Фразеологічний словник української мови
- пташа — ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм., ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний). ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал. Словник синонімів української мови
- пташа — Пташа́, -ша́ти, -ша́ті, -ша́м; -ша́та, -ша́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)