1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пташа

Пташа́, -ша́ти, -ша́ті, -ша́м; -ша́та, -ша́т

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пташа — (маленький птах) пташок, пташеня, (без пір'я) голопуцьок, пуцьверінок, діал. потя. Словник синонімів Полюги
  2. пташа — пташа́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пташа — -ати, с. Те саме, що пташеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пташа — ПТАША́, а́ти, с. Те саме, що пташеня́. По дібровах трави цвітуть. Співають пташата (з народної пісні); Він обкрутився на одній ніжці, ляснув себе по стегнах з радісним писком пташати (М. Словник української мови у 20 томах
  5. пташа — жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Фразеологічний словник української мови
  6. пташа — ПТАША́ (невеликий птах), ПТАШО́К розм., ПТИ́ЧКА розм. З боку греблі вилетів і стрілою пролетів над плесом невеличкий пташок (В. Гжицький); Птичка як з-під землі вирвалася і звилася над ним (Панас Мирний). ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал. Словник синонімів української мови