пускатися

ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал.; НАКЛЬОВУВАТИСЯ, ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ (про насіння, бруньки — починати проростати); ПРОНИ́ЗУВАТИ що, ПРОНИКА́ТИ куди (про коріння — проростати на певну глибину). — Док.: прорости́, порости́, накі́льчитися, пусти́тися, назу́битися, наклю́нутися, пробуди́тися, прониза́ти, прони́кнути (прони́кти). Найпершая травинка, що на гробі весною проросте, — найпершим дзвоном прокаже радісно назустріч ранку: Беатріче! (Т. Осьмачка); Всі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові кілки тинів (І. Нечуй-Левицький); Вже жито почало пароститися (Словник Б. Грінченка); Кидав (Мирон) жито в ріллю, як у пухку постіль, воно кільчилося, виростало вруном (Б. Харчук); Буває так, що насіння накільчиться раніше строку висіву (з журналу); З липового зруба молоді паросточки пустились, вигналась високо береза (Марко Вовчок); В пухкій чорноземній ріллі ключилось зерно, засіяне ще вчора; і творилось одвічне чудо — незбагненне таїнство проростання хліба (І. Цюпа); З тої пісні випливали на рушник червоні півні й чорні китички, розцвітали гарячі ружі, зубилися ніжні листки (з журналу); На екрані сходу Назубилось гілля (В. Мисик); Листя на деревах ще тільки наклюнулось, але воно вже зеленіло (О. Гуреїв); Пробуджується літеплом насіння (М. Бажан); Своїм довгим корінням одні рослини пронизують бархан, інші утворюють густу сітку на його поверхні (з підручника); Основне коріння плодових дерев проникає в ґрунт на глибину до двох і більше метрів (з журналу). — Пор. 1. пробива́тися.

Значення в інших словниках

1. пускатися — пуска́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пускатися — (іти) починати; (на дно) іти; (на що) вдаватися до чого <н. на хитрощі>; (у спогади) вдарятися; (у мандри) вирушати; (на пси) сходити; дк. ПУСТИТИСЯ (йти) почати; (на що) піти, наважитися' вдатися до чого; (- кущ) вирости; (берега) ІД. занедбати <�попустити> себе.  Словник синонімів Караванського
3. пускатися — -аюся, -аєшся, недок., пуститися, пущуся, пустишся, док. 1》 часто у сполуч. зі сл. у дорогу, у мандри і т. ін. Вирушати куди-небудь. || Починати швидко йти, бігти, пливти в певному напрямку або певним чином. Пускатися на дно. 2》 у сполуч. з інфін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пускатися — ПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПУСТИ́ТИСЯ, пущу́ся, пу́стишся, док. 1. часто у сполуч. зі сл. у дорогу, у мандри і т. ін. Вирушати куди-небудь. Прощай, мій покою, пускаюсь у море! (Є. Гребінка); – А гетьман?...  Словник української мови у 20 томах
5. пускатися — пуска́тися бути невірним, зраджувати; жити розпусно (ср)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. пускатися — пуска́тися / пусти́тися бе́рега. 1. Занедбуючи себе, порушувати загальноприйнятні норми моралі, суспільної поведінки. Володю не цікавлять події в інтернаті й труднощі Ліди. Йому видно одне: вона мало буває вдома.  Фразеологічний словник української мови