півдужжя

ПІВКО́ЛО (половина кола як форма лінії), ПІВКРУ́Г рідше, ПІВДУГА́, ПІВДУ́ЖЖЯ, ПІДКО́ВА розм., ПІВКО́ЛЕСО діал. Зорі надулися — такі повні-повні, а місяць червоним півколом — на вітер — обведений (Г. Косинка); Дванадцять бабів стало серед церкви півкругом коло священика (І. Нечуй-Левицький); За виступом гори русло річки завернуло ліворуч, описуючи півдугу (І. Гребенюк); Вибігли (танцюристи) на середину сцени і стали незамкненим колом, підковою, обнявши один одного за плечі (С. Журахович); Це був високий мужик, що мав праву ногу скривлену в коліні досередини. Як ішов, то писав нею півколесо (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. півдужжя — півду́жжя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. півдужжя — -я, с. Те саме, що півдуга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півдужжя — ПІВДУ́ЖЖЯ, я, с. Те саме, що півдуга́. Та ось воно [сонце] блиснуло верхнім півдужжям, наче осміхнулося зверхньо... (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
4. півдужжя — ПІВДУ́ЖЖЯ, я, с. Те саме, що півдуга́. Та ось воно [сонце] блиснуло верхнім півдужжям, наче осміхнулося зверхньо… (Вол., Озеро.., 1959, 70).  Словник української мови в 11 томах