півдужжя
ПІВКО́ЛО (половина кола як форма лінії), ПІВКРУ́Г рідше, ПІВДУГА́, ПІВДУ́ЖЖЯ, ПІДКО́ВА розм., ПІВКО́ЛЕСО діал. Зорі надулися — такі повні-повні, а місяць червоним півколом — на вітер — обведений (Г. Косинка); Дванадцять бабів стало серед церкви півкругом коло священика (І. Нечуй-Левицький); За виступом гори русло річки завернуло ліворуч, описуючи півдугу (І. Гребенюк); Вибігли (танцюристи) на середину сцени і стали незамкненим колом, підковою, обнявши один одного за плечі (С. Журахович); Це був високий мужик, що мав праву ногу скривлену в коліні досередини. Як ішов, то писав нею півколесо (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півдужжя — півду́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- півдужжя — -я, с. Те саме, що півдуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півдужжя — ПІВДУ́ЖЖЯ, я, с. Те саме, що півдуга́. Та ось воно [сонце] блиснуло верхнім півдужжям, наче осміхнулося зверхньо... (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
- півдужжя — ПІВДУ́ЖЖЯ, я, с. Те саме, що півдуга́. Та ось воно [сонце] блиснуло верхнім півдужжям, наче осміхнулося зверхньо… (Вол., Озеро.., 1959, 70). Словник української мови в 11 томах