підбивка

ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКА розм., ПІДШИ́ВКА розм., СПІ́ДКА розм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Одного дня з кладової цеху зникло, ніби в повітрі розтануло, близько п'ятдесяти метрів шовкової підкладки для жіночих трикотажних виробів (В. Козаченко); Іван Дроздов вийняв з ватяної підбивки в шапці згорнутого аркуша (В. Кучер); Через плече було перекинуте пальто з шовковою квітчастою підбійкою (І. Нечуй-Левицький); Зужиється один гарнітур, то ніщо не вадить справити новий, з новою підшивкою (І. Франко); Спідка добра, а верх подраний (Словник Б. Грінченка); Погиба скидає з правої ноги тіснуватий чобіт, обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. підбивка — пі́дби́вка іменник жіночого роду підкладка, підбійка  Орфографічний словник української мови
2. підбивка — див. ПІДКЛАД.  Словник синонімів Караванського
3. підбивка — -и, ж. Те саме, що підкладка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підбивка — ПІ́ДБИ́ВКА, и, ж. Те саме, що підкла́дка 2. Натягнув [М. Гоголь] на себе пошитий іще в Ніжині фрак – світло-коричневий з картатою червоною підбивкою (О. Полторацький).  Словник української мови у 20 томах
5. підбивка — ПІДБИ́ВКА, и, ж. Те саме, що підкла́дка 2. Натягнув [М. Гоголь] на себе пошитий іще в Ніжині фрак — світло-коричневий з картатою червоною підбивкою (Полт., Повість.., 1960, 373).  Словник української мови в 11 томах