підозра

ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (про щось небажане для мовця). Серце її спочатку перелякалось, а потім в ньому прокинувся радісний здогад, що недарма сьогодні прийшов Дмитро до хутора (М. Стельмах); — Наші б'ють, — радісно подумав Дзюба і одразу ж став перевіряти свою здогадку (Л. Первомайський); Стежачи за вогнем, трактористи й причіпниці висловлювали різні догадки (О. Гончар); Висловлювалися всякі догади, пригадувались найменші деталі (А. Головко); Йому дуже хотілося зустрітись з академіком, перевірити власні думки й припущення (В. Собко); Та що вона знає? Може, це лише домисли, позбавлені фактичної основи? (І. Франко); — Мені переказали, щоб я Вітю взяла додому, бо в нього підвищена температура. Поки що невелика, але є підозра на свинку (М. Томчаній).

НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного). Ягідка востаннє підняв ногу з води, з недовірою заніс її над берегом (О. Гончар); Тарасу Григоровичу стало незручно за свою недовірливість і сухість (З. Тулуб); Пильність надихає нас на.. енергію до дій, підозріливість принижує (П. Загребельний); В очах його світилося здивування й підозрілість (Ю. Смолич); Глущукові в голову закралося підозріння, що Олімпіада могла прийти до Артьомова та умовити, щоб не відрізали в неї ліпшого ґрунту (С. Чорнобривець). — Пор. 1. неві́ра.

СУ́МНІВ (відсутність твердої впевненості в комусь, чомусь), НЕПЕ́ВНІСТЬ, НЕВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ВАГА́ННЯ, ПОБО́ЮВАННЯ, ПІДО́ЗРА. Нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу..: "Повернеться твій Оксен із служби та візьме собі в подруги курсистку стрижену, а тебе покине..." (Григорій Тютюнник); Руфін дивиться на Люція з непевністю, не знаючи, як має його зустріти (Леся Українка); Невпевненість у своїх силах. — Пор. 2. вага́ння.

Значення в інших словниках

1. підозра — підо́зра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підозра — Підозріння, д. призра, фр. тінь <н. кинути тінь>; здогад, припущення.  Словник синонімів Караванського
3. підозра — -и, ж. Думка про чию-небудь причетність до чогось негативного, сумнів у чиїй-небудь порядності, чесності, відданості і т. ін. || на кого – що, перев. у сполуч. зі сл. викликати, виникати, закрадатися, з'являтися, мати і т. ін. Здогад, припущення про що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підозра — ПІДО́ЗРА, и, ж. Думка про чию-небудь причетність до чогось негативного, сумнів у чиїй-небудь порядності, чесності, відданості і т. ін. [Глушак:] Кинь ти свої підозри. Худяков мій друг. [Максимов:] Ну й що ж? (О. Довженко); // на кого – що, перев.  Словник української мови у 20 томах
5. підозра — ПІДО́ЗРА, и, ж. Думка про чию-небудь причетність до чогось негативного, сумнів у чиїй-небудь порядності, чесності, відданості і т. ін. [Глушак:] Кинь ти свої підозри. Худяков мій друг. [Максимов:] Ну й що ж? (Довж., І, 1958, 115); // на кого — що, перев.  Словник української мови в 11 томах