підозрілість

НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного). Ягідка востаннє підняв ногу з води, з недовірою заніс її над берегом (О. Гончар); Тарасу Григоровичу стало незручно за свою недовірливість і сухість (З. Тулуб); Пильність надихає нас на.. енергію до дій, підозріливість принижує (П. Загребельний); В очах його світилося здивування й підозрілість (Ю. Смолич); Глущукові в голову закралося підозріння, що Олімпіада могла прийти до Артьомова та умовити, щоб не відрізали в неї ліпшого ґрунту (С. Чорнобривець). — Пор. 1. неві́ра.

Значення в інших словниках

1. підозрілість — підозрі́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підозрілість — -лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підозрілість — ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрі́лий. Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Ю. Смолич); – А що в тій ступі?...  Словник української мови у 20 томах
4. підозрілість — ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрі́лий. Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Смолич, Сорок вісім..  Словник української мови в 11 томах