підозрілість

ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

Властивість і стан за знач. підозрі́лий.

Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Ю. Смолич);

– А що в тій ступі? – професійна підозрілість одразу відкидає сітку здивування й посмішки. Пристав обережно .. заглядає в чорне жерло ступки, ще обережніше засовує туди пучку (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. підозрілість — підозрі́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підозрілість — -лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підозрілість — НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного).  Словник синонімів української мови
4. підозрілість — ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і стан за знач. підозрі́лий. Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина (Смолич, Сорок вісім..  Словник української мови в 11 томах